Позовна заява про визнання договорів недійсними та визнання права власності

До Ленінського районного суду м. Луганська
м. Луганськ, вул. Новоселова, 2 А
Позивач: Особа 1,
мешк. за адресою: Адреса 1
91000 м. Луганськ
т. 1111111111

Відповідач: Особа 2
91000, м. Луганськ, Адреса 2

Відповідач: Особа 3
91000, м. Луганськ,
Адреса 3


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання договорів недійсними та визнання права власності

У 1992р. моєму чоловіку Особа 4, на підставі сумісного рішення профкому та адміністрації Будівельного управління № 8 від 12.11.1992р., виділили квартиру у сімейному гуртожитку за адресою: Адреса 1. Ордер на поселення до гуртожитку за вказаною адресою нікому, у тому числі нам не видавався. В грудні 1997р. будинок № 16 на кв. Пролетаріату Донбасу було признано жилим домом Актом держкомісії від 11.03.1997р.
Ми з чоловіком проживали на законних підставах у вказаній квартирі. Однак 08.11.1998р. я дізналася, що начальник СУ № 8 Особа 5 якимось чином уклав договір приватизації квартири за адресою: Адреса 1 з невідомими мені Особа 6, Особа 7 та Особа 8, в результаті чого вказаним особам були видані свідоцтва про право власності на житло, на підставі чого ДКП БТІ м. Луганська зареєструвало квартиру на Особа 6, Особа 7 та Особа 8
У 1998р. Особа 6 звернулося до Ленінського районного суду м. Луганськ з позовною заявою про виселення мене та мого чоловіка з вказаної квартири. На це, ми з чоловіком звернулися з зустрічним позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України у Луганській області, КП «Промхіммонтаж», Луганського СУ № 8 «Промхіммонтаж» та Особа 7 про визнання недійсним договору про приватизацію квартири за адресою: Адреса 1, та свідоцтва про право власності за Особа 6, Особа 7 та Особа 8.
08.07.1998р. Ленінський районний суд м. Луганськ задовольнив наші вимоги. Визнав свідоцтва про право власності на квартиру Особа 6, Особа 7 та Особа 8 недійсними та визнав недійсним ордер № 14 від грудня 1997р. на ім’я вказаних осіб. Також суд відмовив в задоволені позову Особа 6 про наше виселення. Це рішення Особа 6 було оскаржене у апеляційному порядку, та незважаючи на це, 21.09.1998р. Апеляційний суд Луганської області залишив жалобу без задоволення, тобто прийняв рушення на нашу користь.
Після цього ми з чоловіком та дітьми Особа 6, Особа 7 та Особа 8 продовжували проживати на законних підставах у вказаній квартирі. У 2011р. я отримала копію позовної заяви, з тексту якої я дізналася, що між невідомою мені Особа 2 та Особа 6, Особа 7 та Особа 8 була укладена угода купівлі-продажу квартири за адресою: Адреса 1.
24.05.2011р. постановою Ленінського районного суду м. Луганськ було відкрито провадження за позовною заявою Особа 2 до мене, мого чоловіка та мого сина про виселення нас з квартири, проте 03.04.2012р. суддею Ленінського районного суду м. Луганськ Особа 9 позов Особа 2 був залишений без розгляду.
Після цього мені стало відомо, що 22.03.2012р. Особа 2 уклала договір дарування квартири за адресою: Адреса 1 з невідомою мені Особа 3.
Таким чином Особа 6, Особа 7 та Особа 8 знали, що э рішення суду про те, що вони не мають право власності на квартиру за адресою: Адреса 1, однак використали недійсні документи на квартиру та уклали договір купівлі-продажу вказаної квартири з Особа 2.
Так само Особа 2, зрозумівши, що вона фактично не зможе розпоряджатися квартирою уклала договір дарування з Особа 3
Такими діями Особа 6, Особа 7 та Особа 8 незаконно використали недійсне свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: Адреса 1, де я мешкаю з родиною. А згодом і Особа 2 також поступила аналогічним способом.
За даним фактом я звернулася до прокуратури Луганської області та до УМВС України в Луганській області з заявами про порушення кримінальної справи у відношенні Особа 6, Особа 7 та Особа 8 за ст. 190 КК України. У теперішній час за цим фактом проводиться перевірка.
Я з чоловіком вже на протязі майже 20 років проживаю в квартирі і за цей час, окрім мене та моєї родини в ній ніхто не проживав. Цей факт можуть підтвердити сусіди:
1. Особа 10, мешк. за адресою: Адреса 2;
2. Особа 11, мешк. за адресою: Адреса 3;
3. Особа 12, мешк. за адресою: Адреса 4;
Та усі члени моєї родини.
Я систематично сплачую комунальні платежі, оскільки на мене відкриті єдині лицеві рахунки: «Міськводоканал» л/р 42/198920; «Луганськвода» л/р 42/198920; Газ л/р 108983 та «Луганське енергетичне об’єднання» договір № 50-26-25-033.
Таким чином, у відповідності до ст. 344 Цивільного кодексу України, в якій регламентовано, що «Особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність)», ми з чоловіком фактично є власниками квартири за адресою: Адреса 1.
У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що «Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Та оскільки є рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 08.07.1998р. про недійсність правоустановчих документів які були видані Особа 6, Особа 7 та Особа 8, останні не мали права власності на вказаний об’єкт нерухомого майна при його продажу.
Далі слідуючи логічному сапоставленню правових норм фактичним обставинам справи, маємо, що у відповідності до ст. 658 Цивільного кодексу України, «Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.».
Таким чином Особа 6, Особа 7 та Особа 8 не мали права здійснювати продаж квартири за адресою: Адреса 1 Особа 2, адже вони не були на момент укладання угоди власниками квартири.
Тобто Особа 6, Особа 7 та Особа 8 ввели в оману Особа 2 щодо обставин, які мають істотне значення, та згідно ст. 230 Цивільного кодексу України, «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.»
Згідно ст. 229 Цивільного кодексу України «Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.». Якщо особа за рішенням суду втратила права власності на квартиру, цей факт має істотне значення при укладанні договору купівлі продажу квартирі.
Таким чином, договір купівлі-продажу, укладений між Особа 6, Особа 7 та Особа 8 та Особа 2 є недійсним.
Що до договору дарування укладеного між Особа 2 та Особа 3, слід зазначити, що Осаба 3 (якщо не мали місце заплановані шахрайські дії з боку обох сторін) є добросовісним набувачем, проте згідно ст. 388 Цивільного кодексу України «Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.».
Договір дарування згідно ст. 717 Цивільного кодексу України є безвідплатним.
Проецируя ст. ст. 388, 229, 230, 658, 328, 717 та 344 Цивільного кодексу України на правовідносини, які виникли між Особа 6, Особа 7, Особа 8, Особа 2 та Особа 3, слід зазначити наступне. На тій підставі, що Особа 6, Особа 7 та Особа 8 не мали права продавати квартиру за адресою: Адреса 1, наступні правочини, які здійснювались «за спиною» фактичних власників квартири, а саме мене та мого чоловіка є недійсними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 388, 229, 230, 658, 328, 717, 344 Цивільного кодексу України, та ст. 3, 15, 118, 119, 123 Цивільно-процесуального кодексу України, та враховуючи те, що мій чоловік відмовився від частки на квартиру за адресою: Адреса 1 на мою користь, -

ПРОШУ:
1. Визнати за мною право власності на квартиру за адресою: Адреса 1;
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: Адреса 1, який укладено між Особа 6, Особа 7, Особа 8 та Особа 2;
3. Визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: Адреса 1, який укладено між Особа 2 та Особа 3;
4. Витребувати з БТІ м. Луганська копію технічного паспорту на квартиру за адресою: Адреса 1;
5. Витребувати з БТІ м. Луганська копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: Адреса 1 укладеного між Особа 6, Особа 7, Особа 8 та Особа 2;
6. Витребувати з БТІ м. Луганська копію договору дарування квартири за адресою: Адреса 1 укладеного між Особа 2. та Особа 3.

Додатки:

1. Квитанція про сплату судового збору;
2. Копія квитанції про сплату судового збору;
3. Копія зустрічного позову у 2-х примірниках;
4. Копія рішення суду від 08.07.1998р.;
5. Копія ухвали суду від 21.09.1998р.;
6. Копія ухвали суду від 03.04.2012р;
7. Копія договору дарування.

07.12.2012р. Особа 1