Зразок зустрічної позовної заяви на позов банку про повернення кредиту

Київський районний суд м. Одеси

Позивач: Бойков Володимир Павлович,
який мешкає за адресою:
 65062, вул. Кондрашина, буд. 22, кв. 55
т. 050000000

Позивач: Бойкова Тетяна Іванівна,
яка мешкає за  адресою:
65062, вул. Кондрашина, буд. 22, кв. 55
т. 090000000

Відповідач: Публічне акціонерне товариство  «УкрСиббанк» 
місцезнаходження: 61050, м. Харків,
просп. Московський, 60, Код ЄДРПОУ 09807750
т. 0635054800


Зустрічна позовна заява
про захист прав споживачів

У проваджені Київського суду м. Одеси (суддя Калашникова О.І.) перебуває цивільна справа №520/12304/15-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до Бойкова Володимира Павловича та Бойко Тетяни Іванівни по стягненню суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користуванням кредиту та пені. 
26 жовтня 2007 року між мною, Бойкоим Володимиром Павловичем, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - Банк) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11242118000 від 26 жовтня 2007 року. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору банк зобов’язується надати мені кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, Долар США, в сумі 40000,00 (сорок тисяч доларів США центи), що дорівнює еквіваленту 202000,00 (двісті дві тисячі гривень) за курсом НБУ на день укладення договору. У договорі передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 26 жовтня 2017 року. Плата за кредит згідно п. 1.3 даного договору протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дня видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 13,90% річних. 
Поручителем за даним договором виступає Бойко Тетяна Іванівна про що свідчить договір поруки № 153329 від 26 жовтня 2007 року. За вказаним договором поручитель зобов’язується відповідати за невиконання Бойковим В.П. усіх його зобов’язань перед кредитором в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. 
Між Бойковим В.П. та Банком до договору було підписано Додаток №1 «Графік погашення кредиту» від 26 жовтня 2007 року, який є невід’ємною частиною договору.
В забезпечення виконання договору споживчого кредиту між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № ВМТ №955642 від 26.10.2007 року, який було нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №598. Відповідно до договору іпотеки №ВМТ №955642 від 26.10.2007 року позивачем в іпотеку було передано нерухоме майно — квартира, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Кондрашина, 6.51 б, кв. 20. Іпотекою забезпечувалось виконання усіх грошових зобов’язань за кредитним договором.
Ми вважаємо, що договір про надання споживчого кредиту № 11242118000 від 26 жовтня 2007 року таким, що не відповідає чинному законодавству України, є несправедливим та повинен бути визнаний недійсним, що і є причиною виникнення спору.
3 умов кредитного договору (п. 1.4 договору) вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях для особистих потреб позичальника. Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на час укладення договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); є) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Перед підписанням кредитного договору Бойков В.П. не отримав інформаційного листа до відповідно до вимог чинного законодавства. 
Зазначимо, що  додаток №1 «Графік погашення кредиту» від 26 жовтня 2007 р., який є невід’ємною частиною договору містить лише дві колонки: в першій зазначено дату, в другій колонці сума — залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом, тобто суму процентів, що підлягає сплаті кожного місяця, а також суму процентів, яку потрібно буде сплатити за весь час дії договору з цього Графіку або з будь якого іншого пункту договору кредиту, неможливо.
Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Вказаний порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808. З п.3.2. розділу 3 цих Правил вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів також: має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Пунктом 3.3 Правил встановлено, що Банки зобов’язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді:
а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.
б) абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі), розрахунок якого здійснюється шляхом підсумовування всіх платежів (проценти за користування кредитом, усі платежі за супутні послуги, пов’язані з наданням кредиту, його обслуговуванням і погашенням), здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов, який зазначений у статті 18 Закону не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Так, відповідно до п.9.2 договору передбачено право банку змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання таких обставин: порушення позичальником кредитної дисципліни; погіршення фінансового стану позичальника; зміна у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більш ніж на 5 відсотків у порівнянні з курсом, який діяв на час укладення договору) тощо. 
Укладений договір не містить жодних положень щодо зменшення процентної ставки у разі інфляційних процесів. Станом на час подання позову курс гривні до долару США становить 22 грн. 3 копійки за 1 долар, тоді як договір укладався за курсом 5 гривень за 1 долар.
Про те, що наш матеріальний стан значно погіршився може слугувати той факт, що починаючи з 2014 року важко хворів наш син Бойков Ярослав Володимирович і всі гроші витрачались на його лікування.
Таким чином, п.9.2 за умови відсутності дзеркальної норми, яка б захищала права позивача у разі інфляції є несправедливим по відношенню до споживача.
Оскільки проценти входять до ціни договору, вважаємо: ціна договору - несправедлива.
Отже з вищенаведеного можна зробити висновок, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов’язків на погіршання становища споживача.
18.06.2010 року між поручителем та Банком було підписано додаткову угоду №1 до договору споживчого кредиту.
18.06.2010 року між Бойко В.П. та Банком було укладено додаткову угоду №2 до договору споживчого кредиту, якою було встановлено порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення термінів погашення грошових зобов’язань.
Вказані додаткові угоди, укладені з порушенням вимог чинного на той момент законодавства., а саме ст. 11 закону "Про захист прав споживачів" яка забороняла надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Вказана заборона регламентована також у Законі України  «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» № 1533-VI відповідно до якого ст. 1040 Цивільного кодексу України була доповнена нормою, яка прямо забороняла надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Відповідна заборона встановлена у  Постанові НБУ «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319 від 11 жовтня 2008 року. 
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 123,124 ЦПК України, 203, 1053, 1055, ЦК України, 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», - 

ПРОСИМО:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду.
2. Ухвалити рішення про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11242118000 від 26 жовтня 2007 року.
3. Ухвалити рішення про визнання недійсними додаткових угод №1, 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11242118000 від 26 жовтня 2007 року.

Додатки:

1. Копія кредитного договору № 11242118000 від 26 жовтня 2007 року.
2. Копія додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11242118000 від 18.06.2010 р.
3. Копія додаткової угоди № 2 до кредитного договору № 11242118000 від 18.06.2010 р.
4. Копії виписок із медичної картки Бойкова Я.В.
5. Копія зустрічної позовної заяви та копії документів, які подаються разом з нею.

12.07.2016       ________________________________________                          Бойков В.П.

                         _________________________________________                         Бойкова Т.І.