До Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси

 

Скаржник (по справі особа, яку притягають до

адміністративної відповідальності):

Х Володимир Олексійович, який мешкає за адресою:

65111, м. Одеса, вул. Махачкалинська, буд. 1, кв. 1

т. 098-509-51-75

адреса для листування: 

65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 44/512

 

Справа № 523/16280/16-п

 

18 листопада 2016 року суддя Суворовського районного суду м. Одеси Малиновський О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 523/16280/16-п, виніс постанову, якою визнав мене винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та піддав адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців.          

Однак, на мою думку, судове рішення винесене з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано матеріальні норми, що потягло за собою однобічне та неповне з’ясування судом усіх фактичних обставин справ, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи, що є наслідком винесення незаконного та необґрунтованого рішення, а також надто суворого застосування міри відповідальності як виду адміністративного стягнення.  

Тому, постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року у справі про адміністративне правопорушення № 523/16280/16-п – необхідно скасувати та закрити провадження у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.  

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 077848: «19 жовтня 2016 року близько о 08 год. 30 хвилин,  керуючи автомобілем ГАЗ 2401, р/н 73669 ОЕ, в м. Одесі по вулиці Академіка Сахарова та виконуючи поворот ліворуч в напрямку вул. Ак. Заболотного біля буд. № 77 не надав перевагу у  русі транспортному засобу марки Тoyota Corolla, р/н ВН 0603 ІЕ, яким керував Опря В.В. В результаті зазначених дій  відбулось зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.»

Я був присутнім в судовому засіданні, та пояснив суду, що не визнаю вину у правопорушенні, яке я не скоював.

Оскільки, насправді 19 жовтня 2016 року близько о 08 год. 30 хвилин,  керуючи автомобілем ГАЗ 2401, р/н 73669 ОЕ, рухався у крайній лівій смузі від вулиці В.Висоцького по вулиці Академіка Сахарова в м. Одесі. Наближуючись до перехрестя з вулицею Академіка Заболотного, я увімкнув сигнал лівого повороту та на зелений сигнал світлофора почав рух за автомобілем темного кольору, який їхав попереду в попутному напрямку та також виконував поворот ліворуч.  За 15 метрів до самого перехрестя,  перед виконанням лівого повороту я звернув увагу, що крайня права смуга зустрічного напрямку була вільна від транспортних засобів, та буквально декілька секунд завагався перед тим як повернути, а в цей момент автомобіль марки Тoyota Corolla, р/н ВН 0603 ІЕ,  яким керував Опря О.В., який спочатку рухався в крайній лівій смузі для руху у зустрічному напрямку, миттєво перестроївся у крайню праву смугу та несподівано в’їхав в мій автомобіль. 

Також зазначу, що я діяв у точній відповідності до Правил дорожнього руху, а у водія Опря О.В., який керував автомобілем марки Тoyota Corolla, р/н ВН 0603 ІЕ,  була можливість зупинитися, оскільки гальмівний шлях дозволяв це зробити, проте він не зробив цього, а замість цього продовжував їхати на швидкості.

Не з’ясування судом всіх необхідних обставин у справі, які в сукупності впливають на застосування адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 КпАП України, пов’язане з тим, що суд 18 листопада 2016 року розглянув справу взявши до уваги лише пояснення одного свідка, неправомірно складений протокол про адміністративне правопорушення та неправильно складену схему місця ДТП і все, і тільки на цьому ґрунтуються усі твердження викладені в постанові.

Хочу наголосити на тому що, є інші свідки, які бачили цю подію і є відеозапис даної події, який не був вилучений з Управління патрульної поліції м. Одеси, а також окрім цього не було проведено відповідного незалежного експертного дослідження, висновок якого допоміг би у вирішенні вказаної справи. Однак, я не встиг заявити жодного клопотання, оскільки розгляд справи в першій інстанції був занадто швидким.

І це лише підтверджує, що суддею було передчасно прийнято рішення про те, хто дійсно винний у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Особливу увагу звертаю на те, що судом першої інстанції грубо порушені вимоги ч.2 ст. 33 КпАП України, якою прямо передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції взагалі не встановив обставини, передбачені ч. 2 ст. 33 КпАп України.

У зв’язку з цим хочу наголосити на тому, що я є добропорядним громадянином, маю 25-річний стаж роботи водієм, ветераном праці, за що був навіть нагороджений медаллю на теперішній час є пенсіонером. Та мені як власнику транспортного засобу  була завдана матеріальна та моральна шкода, яку ніхто не буде відшкодовувати, оскільки мене самого хочуть притягнути до відповідальності.

Верховний суд України в п. 24 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року за № 14:

 «…Звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями  283  і  284  КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів…».

Також, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» Верховний суд України роз’яснив, що:

«…Судам необхідно враховувати, що КпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм. Оскільки наведений у ст. 34 КпАП перелік обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не є вичерпним, суддя при накладенні адміністративного стягнення може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не передбачені цією статтею. Перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 35 КпАП), навпаки, є вичерпним, тому суддя не вправі посилатись у постанові як на обтяжуючі і враховувати при накладенні стягнення обставини, не передбачені законом…».

11 січня 2008 року Верховним судом України було опубліковано Узагальнення «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративне правопорушення. Оформлення судового рішення», де в розділі «Адміністративні справи», роз’яснено судам, що: 

«…Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо). Але в багатьох випадках у постановах не наводяться пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до відповідальності, пояснення свідків та інші докази вини правопорушника, міркування і мотивовані висновки суду, а лише одним реченням зазначаються ознаки правопорушення...».

Також, як випливає зі змісту постанови, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 35 КпАП України, судом встановлено не було при тому, що їх перелік є вичерпним.

Обставин, які б свідчили про те, що я  негативно характеризуюсь за колишнім місцем роботи чи проживання, притягувався раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічно правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України чи вчиняв інші порушення, відповідальність за які передбачено законом, або ж інші фактичні дані чи обставини, що в сукупності надали б суду можливість обґрунтовано дійти висновків про мою особу і обрання більш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КпАП України, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення – відсутні.   

А у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 7 КпАП України: 

«Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.»

Однак, я не бачу цього суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КпАП України, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, виходячи з вимог ст. 280 КпАП України, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як випливає зі змісту оскарженої постанови суд першої інстанції не дотримався наведених вище вимог закону, оскільки обставини у справі, які впливають на об’єктивність та правильність застосування стягнення належним чином встановлені не були, всебічно і повно судом не досліджувались.

Відтак, суд першої інстанції не маючи для цього достатньо законних підстав, дійшов висновків про мою винність у адміністративному правопорушенні та застосував до мене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, оскільки підійшов до розгляду формально, не надавши при цьому відповідної оцінки всім наявним у матеріалах справи обставинам та доказам, не встановив тих обставин, на які він посилається у своєму судовому рішенні і вважав їх встановленими, що по суті і призвело до винесення незаконного рішення та застосування судом необґрунтовано суворого адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 287-289, ст. 294 Кодексу про адміністративне правопорушення України, -

1. Скасувати Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року по справі про адміністративне правопорушення № 523/16280/16-п.  

2. Постановити нове рішення по справі про адміністративне правопорушення № 523/16280/16-п про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додатки:

1. Квитанція про сплату судового збору;

2. Копія квитанції про сплату судового збору;

3. Копія апеляційної скарги;  

4. Копія Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року по справі про адміністративне правопорушення № 523/16280/16-п у 2-х примірниках;

5. Копія посвідчення серія АII № 267927 від 16.07.1999 р. у 2-х примірниках;

5. Копія посвідчення від 14.03.1987 р. у 2-х примірниках.

 «__»___________2016 року                      __________________      Х  В.О.