До Апеляційного суду Одеської області

Через Суворовський районний суд м. Одеси

Оскаржувач (Позивач): Білоконенко Тетяна Володимирівна

65000, м. Одеса, вул. Картамишевська, б. 33/33, кв. 9

т. (067) 999-99-99

Відповідач: Гривкович Валентина Володимирівна

65000, м. Одеса, вул. Агрономічна, б. 111, корпус 1, кв. 1

т. (098) 511-11-11

Відповідач: Одеська міська рада

65004, м. Одеса, Думська Площа, 1 

засіб зв’язку не відомий

Третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма ім. С.М. Кірова»

67663, Одеська обл., Біляївський район, село Усатове, провулок Родянський, будинок 3

засіб зв’язку не відомий

Третя особа: Четверта Одеська державна нотаріальна контора

65102, м. Одеса, вул. 1-ша Сортувальна, 36Г

т. (048) 705-11-34

Справою № 523/1444/15-ц

Суддя Сувертак І.В.

30.07.2015р. суддею Суворовського районного суду м. Одеси Сувертак І.В. була розглянута цивільна справа № 523/11111/15-ц за моєю позовною заявою до Гривкової Валентини Володимирівни, Одеської міської рада, та третіх осіб: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. С.М. Кірова» та Четвертої Одеської державної нотаріальної контори, та прийняте рішення про залишення без задоволення мого позову.

Вважаю, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки було прийняте зі значними порушеннями норм матеріального та процесуального права з наступних підстав:

1. В 11-му абзаці мотивувальної частини вказаного рішення суд зазначає, що «З’ясував обставини справи, заслухав позивачки і відповідачки з їх представниками, показання свідків позивачки – Шнайдт О.П., Колібаба Л.М., Купіс Н.О., Доцяк М.М. дослідив та проаналізував представлені сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю у зв’язку з недоведеністю».

Правовою підставою для звернення до суду була стаття 344 Цивільного кодексу України, згідно якої: «Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.»

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

«Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).»

Таким чином, виходячи з цих положень вважаю, що факт набуття права власності за моєю матір’ю Ємельянчик Вірою Михайлівною яка померла 15.08.2014р. на будинок за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 за набувальною давністю, мною в процесі розгляду справи був повністю доведений, оскільки:

- Ємельянчик Віра Михайлівна, при заволодінні будинком за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності на вказаний будинок, оскільки вказаний будинок, у 1992 році мати викупила за 6120 рублів в Колгоспу ім. С.М. Кірова Біляєвського району Одеської області, правонаступником якої є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. С.М. Кірова». Цей факт був встановлений судом першої інстанції у 14-му абзаці мотивувальної частини вказаного рішення суд, згідно з яким «Відповідно до листа СГ ТОВ «Агрофірма ім. С.М. Кірова» № 118 від 29 квітня 2014р. даний будинок було наказано реалізувати мешканцям за наказом агрофірми № 134 від 20 липня 1992 року та зняти з балансу, для подальшої приватизації, даний будинок не стоїть на балансі підприємства л.с. 78, а на звороті л.с. 78 міститься фотокопія квитанції від 18 липня 1992р. про те, що від Чорної В.М. (Ємельянчик) В.М. прийнято 6120 рублів. Але право власності на спірний будинок за померлою Чорною (Твердохліб, Ємельянчик) В.М. не зареєстровано. (л.с. 15)»;

- Ємельянчик Віра Михайлівна не приховувала факт знаходження в її володінні будинку за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1. 

Цей факт, в процесі розгляду справи підтвердили свідки Шнайдт О.П., Колібаба Л.М., Купіс Н.О., Доцяк М.М.;

- Володіння Ємельянчик Вірою Михайлівною будинком за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Це факт було також підтверджено показаннями свідків, цю обставину не відповідач підтримав та не заперечував. Також цей факт підтверджується доказом, про наявність якого мені стало відомо, вже після прийняття рішення судом першої інстанції, а саме: листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. С.М. Кірова» № 251 від 06.08.2015р., згідно з яким «Ємельянчик В.М. 05.01.1939р.н. дійсно проживала та була зареєстрована за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 з 08.11.2002р. по день смерті 15.08.2014р.» (Данні про проживання та за реєстрацію Ємельянчик В.М. до 08.11.2002р. у вказаному домі відсутні, оскільки до цієї дати дім мав іншу адресу, а саме м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 118 А, квартира 1).

Таким чином, Ємельянчик Віра Михайлівна добросовісно, відкрито та безперервно володіла домом за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 більш ніж 10 років, у зв’язку з чим , набула право власності на це майно за набувальною давністю.

2. У 16-му абзаці мотивувальної частини вказаного рішення суд зазначає, що «… Ємельянчик В.М. не заволоділа чужим майном. Дана квартира була представлена Ємельянчик В.М. в користування з правом в подальшому приватизувати…»

Такий висновок суду взагалі не витримує жодної критики, оскільки згідно статті 316 ЦК України: «Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.», згідно статті 317 ЦК України: «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.».

Це є основи цивільних правовідносин. Майно, яке не є об’єктом права власності особи є чужим майном цієї особи. Судом першої інстанції було встановлено, що будинок за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 118, корпус 3, квартира 1 не належав на праві власності Ємельянчик Вірі Михайлівні, а тому був для неї чужим майном, яким вона добросовісно, відкрито та безперервно володіла більш ніж 20 років.

3. У 17-му абзаці мотивувальної частини вказаного рішення суд зазначає, що «Суд вважає, що сторона позивача не доказала, що власницею спірної квартири була померла мати сторін Ємельянчик В.М., що набула своє право власності за законних підстав за набувальною давністю, тому відповідно за позивачкою неможливо визнати право власності на ½ частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері, дана квартира не може бути спадковим майном згідно норм ст.ст. 1216, 1218 ЦК України»

Згідно статті 1218 ЦК України: «До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.»

Таким чином, на момент смерті Ємельянчик Віра Михайлівна мала право на визнання за нею право власності на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 за набувальною давністю, що свідчить про необґрунтованість посилання на вказану обставину судом першої інстанції.

4. В процесі розгляду справи, мною до суду першої інстанції було подане клопотання про допит свідків. Я заявляла, що факт того, що моя мати відкрито та добросовісно володіла домом за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 118, корпус 3, квартира 1 з 20.07.1992р. можуть підтвердити 21 особа.

Суддею було розглянуте вказане клопотання та прийняте рішення про часткове його задоволення, а саме про допит лише 4-х з заявлених осіб.

Усі заявлені мною особи могла підтвердити факти, на які я спиралася при поданні позовної заяви, проте суддя не порушила принцип об’єктивності судового розгляду та проігнорувала показання 17-ти осіб. Не зважаю ти на це, при винесені рішення суддею було відмовлено мені у задоволені позовних вимог у зв’язку з недоведеністю моєї правової позиції. Це є грубим порушенням  норм ЦПК України, що регулюють об’єктивність та неупередженість судового розгляду. 

Повний текст Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30.07.2015р. за справою № 523/1444/15-ц я отримала 13.08.2015р. в приміщені Суворовського районного суду м. Одеси, тому вважаю, що строк на подачу апеляційної скарги мною пропущений не був.

На підставі викладеного, вважаю, що судом першої інстанції було прийняте незаконне та не обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим, -

Прошу:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду;

2. Скасувати Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30.07.2015р. за справою № 523/1444/15-ц та ухвалити нове рішення, яким встановити факт права власності за Ємельянчик Вірою Михайлівною яка померла 15.08.2014р. на будинок за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1, та визнати за мною право власності на ½ частини будинку за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, будинок 111, корпус 1, квартира 1 в порядку спадкування за законом після смерті моєї матері Ємельянчик Віри Михайлівни яка померла 15.08.2014р.;

3. Долучити до матеріалів справи нові докази, додані до апеляційної скарги.

Додатки:

1. Копія апеляційної скарги у 4-х примірниках;

2. Квитанція про сплату судового збору;

3. Копія Рішення суду у 5-ти примірниках; 

4. Копія Постанови про відмові у вчинені нотаріальної дії у 5-ти примірниках;

5. Копія листа СГ ТОВ «Агрофірма ім. С.М. Кірова» у 5-ти примірниках.

«_____» _____ 20___ р.                                                          Т.В. Білоконь