Заперечення проти позову по кредиту

до Біляївського районного суду 
Одеської області
Судді Груца Є.Є.

Справа № 496/2530/15ц

Відповідач: 
Лужа Любов Сергіївна
мешкає Одеська обл. Біляївський район 
с. Усатове вул. Садова буд.1



Заперечення

На розгляді Біляївського районного суду знаходиться цивільна справа № 496/2530/15ц за позовною заявою ПАТ «Комерційний банк» «Приват Банк» до Лужа Любов Сергіївни, Лужанського Олега Миколайовича про стягнення  заборгованості по кредитному договору  від 20.06.2007 року.
Ознайомившись з позивною заявою позивача, вважаю, що позивні вимоги не підлягають задоволенню, а обставини, на які спирається позивач не відповідають дійсності з наступних причин:
1. 20.06.2007 р. я дійсно уклала Кредитний договір (кредит на споживчі цілі під заставу майна) з ПАТ «Комерційний банк» «Приват Банк» на суму 8027,89 Доларів США строком до 20.06 2012 року на придбання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T13110 д.н. ВН 7186 ВЕ.
Як забезпечення кредиту було взято вказаний автомобіль на якій було накладено заборону відчуження.
В 2010 році  працівники ПАТ «Комерційний банк» «Приват Банк» забрали в мене вказаний автомобіль та продали його в рахунок сплати заборгованості.
17 серпня 2012 року мною було заключено додаткову угоду до вказаного кредиту про погашення заборгованості строком до 14.08.2015 року та я вчасно почала сплачувати що місячні платежі з метою погашення заборгованості по боргу. Не дивлячись на те, що в мене вказаний банк вже забрав  автомобіль для чого я оформлювала кредит. 
В період укладання Договору курс Долара США по відношенню до гривні був 1 до 5,05. Коли, у 2009 році офіційний курс Долара США виріс до 7,98 гривень, мені стало вкрай важко, проте я продовжувала платити гроші банку. 
В  2014 році  курс Долара США по відношенню до гривні виріс за офіційним курсом майже вдвічі, а за не офіційним – більш ніж втричі до 25 гривень за 1 Долар США.
Я вчасно сплачувала кредит до червня 2014 року включно, а після «шаленого» підняття долара я не змогла більше продовжувати сплачувати вказаний кредит.
Я звернулася до банку з заявою про перегляд умов кредитування у зв’язку з вказаним подорожанням долару та просила оставити враховувати долар до курсу гривні 1 к 8.
Однак Позивач надав мені відповідь - відмову по вказаній заяві (до матеріалів справі додається).
В наступний час я не маю фінансової можливості сплачувати вказаний кредит в зв’язку з «шаленим» підвищенням курсу долару США.
Я є пенсіонером, маю дуже маленьку пенсію, мій син- моя опора помер у 2013 році, та я залишилась одна і не маю більше крім пенсії джерел доходу.
Я вважаю, що таке положення на валютному ринку є нічим іншим ніж форс-мажорною обставиною.

Згідно Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1044 «Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) – непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Так форс-мажор визначається для кваліфікації звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством. Враховуючи те, що законодавством України не встановлене інше визначення форс-мажорних обставин, за аналогією закону таке тлумачення дійсне при цивільно-правових відносинах.
Згідно зі ст. 8 ЦК України «1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).»
З огляду на це, можна заявляти про те, що у випадку з неналежним виконанням Кредитного Договору мали місце форс-мажорні обставини, адже стрімкий ріст курсу гривні по відношенню до Долара США виник саме з причини неоголошеної війни та терористичної атаки на нашу державу Російською Федерацією. Підтвердженням цього є офіційне проведення на території країни антитерористичної операції на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", та неодноразові виступи керівництва України щодо прямого зв’язку обвалу гривні з Російською агресією на території нашої країни.
Згідно зі ст. 617 ЦК України «Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.»
2. Позивачем при заключенні зі мною кредитного договору в іноземній валюті були суттєво  порушені мої права, як споживача послуги вказаного банку.
Відповідно до п. 3.8  постанови № 168  Правління Національного банку України від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками Україниінформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»-далі «Правила»у  разі  надання  кредиту  в  іноземній   валюті   банки зобов'язані під час укладення кредитного договору:
     попередити споживача,  що валютні ризики  під  час  виконаннязобов'язань за кредитним договором несе споживач;
     надати інформацію щодо методики,  яка використовується банком для  визначення валютного курсу,  строків і комісій,  пов'язаних з конвертацією  валюти  платежу  у  валюту  зобов'язання   під   час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.
Мене ніхто не попередив щодо валютних ризиків під час виконання зобов’язань за кредитним договором. Не надав інформацію щодо методики,  яка використовується банком для  визначення валютного курсу,  строків і комісій,  пов'язаних з конвертацією  валюти  платежу  у  валюту  зобов'язання   під   час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним. Все це призвело до вказаних наслідків, якби мене було попереджене то мабуть я не дала згоду на заключення вказаного валютного кредиту.
Відповідно до п. 3.4 – «Правил»Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити:
     вид і  предмет  кожної  супутньої  послуги,   яка   надається споживачу;
     обґрунтування вартості супутньої послуги  (нормативно-правові акти  щодо  визначення  розмірів  зборів та обов'язкових платежів, тарифів  нотаріусів,  страхових  компаній,   суб'єктів   оціночної діяльності,  реєстраторів  за  надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна  про  наявність  чи  відсутність  обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо);
     про відкриття  банківського  рахунку,  відкритого   з   метою зарахування  на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт),  умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку,  тарифи та всі суми коштів,  які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у  зв'язку  з  отриманням  кредиту, його обслуговуванням і погашенням;
     правило, за яким змінюється  процентна  ставка  за  кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни  облікової  ставкиНаціонального банку або в інших випадках. 
У вказаному кредитному договорі нічого зроблено не було мене лише поставили перед фактом про сплату яких то додаткових платежів, та що це за платежі та з чого вони розраховуються ніхто не повідомляв. Наприклад з мене було взято винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 80,28 доларів відповідно до п. 7.1 Договору, та Договором встановлено, що з мене вираховувалось винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту щомісячно, у термін сплати процентів за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 Договору.
Відповідно до п. 3.6. «Правил» - банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії,  які банк здійснює на власну користь (ведення справи,  договору, облік заборгованості споживача тощо),  або  за  дії,  які  споживач  здійснює  на  користь  банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє  банк  або споживач з метою встановлення,  зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору,  унесення до нього змін, прийняття повідомлення   споживача   про   відкликання  згоди  на  укладення кредитного договору тощо). 

3. Позивачем були порушені мої права відповідно до п. 12  Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;
4) поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:
зобов'язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;
зобов'язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов'язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.

4. Позивачем не надано розрахунку заборгованості по вказаному кредиту. Позовні вимоги носять формальний характер.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5. Позивачем не надано доказів (відповідно до ст. 60 ЦПК України ) підтверджуючих факт законності надання мені споживчого кредиту в іноземній валюті 20.06.2007 року.
Та відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до п. 10  постанови № 5 від 30.03.2012 рокуПленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин.» згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання). 
6. Моїм поручителемза вказаним кредитом виступив мій син Лужа Олег Миколайович, який помер 07.11.2013 року про, що я неодноразово повідомляла Позивача.
Відповідно до п. 33 Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин.» У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607, частини першої статті 608 ЦК, а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

Однак не дивлячись на це Позивач все одно бере померлу людину другим відповідачем по вказаному позову та намагається ще отримати щось від нього. (Свідоцтво про смерть додаю).
7. Позивач в своїх позовних вимогах вимагає  стягнення 1737,97 доларів США та 6430,07 доларів пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором. Розмір пені в чотири рази перевищує розмір самої заборгованості.
Відповідно до  ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В наступний час я не маю фінансової можливості сплачувати вказаний кредит в зв’язку з «шаленим» підвищенням курсу долару США.
Я є пенсіонером, маю дуже маленьку пенсію, мій син- моя опора помер у 2013 році, та я залишилась одна і не маю більше крім пенсії джерел доходу. Тому прошу суд врахувати вказані обставини та зменшити розмір пені при винесенні рішення.
Відповідно до «Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин» Верховного суду України у  справах, що розглядалися судами, предметом неустойки були лише грошові кошти, розмір яких встановлювався договором. Як правило, суди правильно визначали цей розмір. При цьому враховували положення ч. 3 ст. 551 ЦК щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищував розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проте суди не завжди застосовували зазначене положення закону та стягували неустойку в сумі, що в кілька разів перевищувала розмір заборгованості.
Зокрема, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3 лютого 2009 р. у справі № 2-502-09 достроково розірвано договір кредиту, який укладений між кредитною спілкою «Альянс Україна» і В., та стягнуто з останнього на користь кредитної спілки: неповернутий кредит у сумі 5 тис. 610 грн, проценти за користування кредитом у розмірі 11 тис. 417 грн і неустойку в сумі 32 тис. 429 грн.
Хоча зазначене положення закону є правом, а не обов’язком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки. При цьому на виконання вимог ст. 215 ЦПК суд повинен в обов’язковому порядку мотивувати свій висновок.
Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК можна вважати ступінь виконання зобов’язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та процентів, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не лише боржника), які заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, прошу суд врахувати моє заперечення при винесені рішення та відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви у повному обсязі за необґрунтованістю. 

Додатки:
1. Копія заяви до банку від 07.07.2014 року 2 прим.;
2. Копія свідоцтва про смерть Лужанського О.М. 2 прим.;
3. Копія відповіді ПАТ «Комерційний банк» «Приват Банк» 2 прим..

                                                   __________________                       Лужа Л.С.