Зразок заперечення проти позову банка

До Київського районного суду м. Одеси

Відповідач: Катієць Олена Петрівна,
мешк.: 65038, м. Одеса вул. Фонтанська дорога
буд.111/1
т. 0971111111

Заперечення

На розгляді Київського районного суду м. Одесизнаходиться цивільний позов  Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до мене, мого батька Куняк Віктора Івановича, мого колишнього чоловіка Кепула Владислава Сергійовича про стягнення з нас суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені.
Ознайомившись з позивною заявою позивача, вважаю, що позивні вимоги не підлягають задоволенню, а обставини, на які спирається позивач не відповідають дійсності з наступних причин:
1. 30.03.2006р. я дійсно уклала Кредитний договір № 215-08 МК з Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» на суму 130000 Доларів США.
За Договором, процентна ставка складає 13% річних. Згідно п. 1.3.3. Договору «Нарахування процентів здійснюється щомісячно, в останній робочій день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів в перший період, в наступному – з першого календарного дня поточного місяця. Процент нараховується методом «Факт/360». При цьому процент нараховується на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім.»
Це положення означає, що процент треба розраховувати так:
13 / 360 = 0,03611111 % на день.

В залежності від того, скільки днів в поточному місяці, вказаний результат має бути помножений на таке число. Такий процент має бути нарахований на остаточну суму боргу.
Згідно довідці-розрахунку заборгованості по процентам, яку надав Банк на підтвердження своєї правової позиції, 18.12.2006р. Банк нарахував мені 10856,56 Долара США у якості процентів, які я сплатила, проте інформації, на яку суму були нараховані вказані проценти, банк не надав.
Також, з матеріалів вбачається, що 30.12.2006р. банком було 2 рази нараховані проценти на 593,88 Долара США та 729,04 Долара США, проте банк не надав інформацію, на яку суму було нараховане останній процент.
З таблиці-розрахунку також видно, що на 30.12.2006 року сума заборгованості, на яку має нараховуватись процент складала 117471, 67 Долара США. Це означає, що за 14 календарних дні має бути нарахована 0,504 %, що дорівнює 592,05 Доларам США, та аж ніяк не 593,88.
Далі Банк продовжує помилково вилічувати процент, наприклад 31.01.2007р. банк нарахував за 15 днів 631,87 Долара США, тоді, як за їхньою ж формулою, має бути показник менший, адже в попередніх обчисленнях вже є помилка.
Таким чином, усі розрахунки є невірними та підлягають переліку.
2. Цивільним законодавством визначено строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, яких називається позовною давністю (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі за текстом - ЦКУ), загальна тривалість позовної давності обмежена 3 роками (ст. 257 ЦКУ), а позовна давність щодо стягнення неустойки (пені, штрафу) – 1 роком (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ), враховуючи, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором сальдо простроченої заборгованості виникло – 01.12.2013 року, тобто з цього дня позивач довідався про порушення свого права, як наслідок розпочався відлік позовної давності, який закінчився – 01.12.2014 року.
Позовна заява подана – 12.12.2015 року, тобто пізніше ніж через ріки з моменту закінчення позовної давності, згідно ч. 4 ст. 267 ЦКУ: «Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.».
Таким чином, на даний час, позовні вимоги позивача, щодо покладення на мене обов’язку уплатити пеню за прострочення сплати кредиту та процентів, не підлягає задоволенню у зв’язку із закінченням позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 ЦКУ.
3. В період укладання Договору курс Долара США по відношенню до гривні був 1 до 5,05. За таких умов, я стабільно виплачувала кредит без затримок. Коли, у 2009 році офіційний курс Долара США виріс до 7,98 гривень, мені стало вкрай важко, проте я продовжувала платити гроші банку. За 2014 рік курс Долара США по відношенню до гривні виріс за офіційним курсом майже вдвічі (адже на 01.01.2015р. складав 15,76 гривень за 1 Долар США), а за не офіційним – більш ніж втричі до 25гривень за 1 Долар США.Попре ці обставини, я аж до 19.11.2014 року продовжувала виплачувати гроші банку.
Я вважаю, що таке положення на валютному ринку є нічим іншим ніж форс-мажорною обставиною.
Згідно Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102Податкового кодексу України, який затверджений Наказом Державної податковоїадміністрації України24.12.2010 № 1044 «Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) – непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Так форс-мажор визначається для кваліфікації звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством. Враховуючи те, що законодавством України не встановлене інше визначення форс-мажорних обставин, за аналогією закону таке тлумачення дійсне при цивільно-правових відносин.
Згідно зі ст. 8 ЦК України«1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).»
З огляду на це, можна заявляти про те, що у випадку з неналежним виконанням Кредитного Договору мали місце форс-мажорні обставини, адже стрімкий ріст курсу гривні по відношенню до Долара США виник саме з причини неоголошеної війни та терористичної атаки на нашу державу Російською Федерацією. Підтвердженням цього є офіційнепроведення на території країни антитерористичної операції на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", та неодноразові виступи керівництва України щодо прямого зв’язку обвалу гривні з Російською агресією на території нашої країни.
Згідно зі ст. 617 ЦК України «Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.»
Таким чином, вважаю, що позовні вимоги щодо стягнення з мене заборгованості у розмірі 22300,54 Долара США є необґрунтованими, адже сума основного зобов’язання вирахувана невірно, а штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 54945,45 гривень та 4066,38 гривень нараховані незаконно, адже позовна давність таких вимог спливла та порушення мною умов договору виникло у наслідок непереборної сили.
На підставі викладеного, прошу суд врахувати моє заперечення при винесені рішення та відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви у повному обсязі за необґрунтованістю. 

Додатки:
1. Копія витягу з сайту НБУ на 30.06.2006;
2. Копія витягу з сайту НБУ на 01.09.2009;
3. Копія витягу з сайту НБУ на 01.01.2015;
4. Копія витягу з сайту НБУ на 04.04.2015.

04.04.2015 року                                __________________                                    Катієць О.П.

Comments