1) використання службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою отримання неправомірної вигоди;

2) прийняття неправомірної вигоди;

3) прийняття обіцянки/пропозиції неправомірної вигоди;

4) надання неправомірної вигоди;

5) обіцянка/пропозиція неправомірної вигоди.

Під корупційними правопорушеннями розуміють діяння, які відповідають трьом основним ознакам: 1) мають ознаки корупції, 2) вчинені лише визначеними особами, на яких розповсюджується дія профільного закону, 3) за вчинення яких встановлена відповідальність. При цьому Законом визначається вичерпне коло суб’єктів, на яких розповсюджується його дія і, відповідно, які можуть вчинити корупційні правопорушення. Перша категорія таких осіб зрозуміла – це особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Другою є особи, які прирівнюються до уповноважених на виконання функцій держави. Це, зокрема:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права;

б) особи, які надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій та інші особи);

в) особи, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм (наприклад, Громадська рада доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України).

Крім того, дія Закону розповсюджується на службових осіб у юридичних особах приватного права та деякі інші категорії.

Ще раз звертаємо увагу, що корупційне правопорушення у розумінні Закону може вчинити лише особа, на яку розповсюджується його дія. Враховуючи, що до корупційних діянь належать у т.ч. надання чи обіцянка/пропозиція надання неправомірної вигоди, відповідно до положень Закону, такі діяння варто відносити до корупційних не завжди, а лише у випадку, коли вони вчинені особами зазначених вище категорій.

Що ж стосується корупційних злочинів як найбільш суспільно небезпечних корупційних правопорушень, то Кримінальний кодекс України обмежується виключно визначенням переліку їх складів. Примітно, що вони не включені до окремого розділу Кодексу і поділяються на дві категорії: ті, які є корупційними у будь-якому випадку, і ті, які є такими лише у разі їх вчинення зі зловживанням службовим становищем.

У будь-якому випадку корупційними є такі злочини:

• нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК України);

• зловживання з метою отримання неправомірної вигоди 1) владою або службовим становищем, 2) повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, 3) особами, які надають публічні послуги (ст. 364, 364-1, 365-2 КК України);

• пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України);

• прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України);

• підкуп 1) службової особи юридичної особи приватного права, 2) працівника, який не є службовою особою, 3) особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-3, 354, 368-4 КК України);

• незаконне збагачення, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передача нею таких активів будь-якій іншій особі (ст. 368-2 КК України)

• зловживання впливом, тобто пропозиція або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ст. 369-2 КК України).

Якщо Ви стали жертвою корупційних діянь і вважаєте, що Ваші права порушені - за більш детальною інформацією і для попереднього запису на консультацію до адвоката, звертайтесь за телефоном гарячої лінії: 0800403303 . Дзвінки приймаються цілодобово, якщо оператор зайнятий, ми Вам перетелефонуємо.